Ткаченко Марія

Марія Ткаченко з родиною проживала в смт Брацлав (нині – с-ще Брацлав) на Вінниччині. Відколи її чоловік та старша донька в 1938 р. поїхали на заробітки, жінка залишилася з молодшим сином Борисом. Поруч із Ткаченками проживала єврейська родина Бронфманів. Українці та євреї товаришували. Після окупації регіону німецькими й румунськими військами Бронфмани опинились у гетто. Умови, в яких утримували євреїв, були жахливі, більшість невільників недоїдали й хворіли на тиф. Дуже високим був рівень смертності. Марія Ткаченко намагалася чимось зарадити своїм сусідам. Вона домовлялася з охоронцями й періодично на кілька годин забирала додому 15-річну Єву та 12-річного Янкеля Бронфманів, щоб викупати й нагодувати їх, а 7-річна Рахіль залишалася з матір’ю за колючим дротом.

У січні 1942 р. більшість євреїв, серед яких виявились і Бронфмани, були переведені в с. Печера до табору «Мертва петля». А в смт Брацлав у серпні того самого року окупанти організували два робочі табори для німецьких будівельних компаній «Тодт-Дорман» і «Горст унд Єссен». Туди помістили близько 1200 євреїв, депортованих із Румунії, яких використовували на будівництві доріг.

Янкелю дорогою до с. Печера пощастило втекти. Хлопець переховувався в рідному селищі, вряди-годи навідуючись до Марії Ткаченко по провізію. Але восени 1943 р. його впізнали й застрелили охоронці гетто. Єві та Рахілі Бронфман після загибелі матері вдалося повернутися до смт Брацлав. До кінця окупації ними опікувалася Марія Ткаченко. Після війни вони зустрілися зі своїм батьком, демобілізованим із Червоної армії.

У 1990-х рр. родина Бронфманів переїхала до Ізраїлю. Єва Кисилюк (Бронфман) подала свідчення про свою рятівницю до Яд Вашему.

У 2000 р. Марія Ткаченко була визнана Праведником народів світу.