Попескул Текля, Русина Емілія

Текля Попескул проживала в м. Одеса. З початком німецько-радянської війни її доньки Надія та Емілія евакуювалися на схід, а сама вона лишилася жити в окупованому місті. Якось узимку 1942 р. жінка зустріла на вулиці шкільну подругу своїх доньок Тетяну Рашковську. Свого часу дівчина, яка не мала родичів, виховувалась у дитячому будинку і в її документах було зазначено, що вона єврейка. Ще в шкільні роки, коли доньки запрошували Тетяну на гостину, Текля опікувалася нею. Отож і цього разу, зустрівши сироту, відразу поцікавилася її життям. Дівчина розповіла їй, що останні місяці провела в гетто, а під час конвоювання до табору втекла. Відтак ховається на міському цвинтарі й подеколи виходить на ринок у пошуках залишків їжі. Текля забрала Тетяну додому, а наступного дня перевела на лісопереробний завод, де працювала сторожем. Кілька наступних місяців утікачка мала прихисток на підприємстві, де було відносно безпечно. Коли почали ширитися чутки про облави, Текля попросила свою знайому Емілію Русину заховати єврейку. Емілія мешкала з маленьким сином, чоловік був на фронті. Після недовгих роздумів молода мати погодилася, хоча й розуміла, який це ризик. На щастя, все склалося добре: до кінця окупації Тетяна жила в Емілії, допомагаючи їй глядіти сина.

У 1999 р. Яд Вашем на підставі свідчень Тетяни Рашковської визнав Теклю Попескул та Емілію Русину Праведниками народів світу