Морозова Олімпіада

Під час Голокосту харків’янка Олімпіада Морозова врятувала єврейську дівчинку Надію.

Надійка народилася в грудні 1936 р. в сім’ї Георгія та Єлизавети Морозів. Коли місто окупували німецькі війська, дитина залишилася з мамою та бабусею. Батько був мобілізований на фронт.

Невдовзі після окупації обласного центру гітлерівці зігнали місцевих євреїв до гетто, яке облаштували на території колишнього верстатобудівного заводу. Надійчині мама й бабуся разом з іншими його в’язнями були знищені в грудні 1941 р. під час першого масового розстрілу. Але п’ятирічну доньку Єлизавета вберегла: встигла передати перед тією трагедією близькій подрузі Олімпіаді Морозовій.

Олімпіада пообіцяла, забираючи дівча, опікуватися ним, хоч би що трапилось. Отож, дотримуючи слова, виховувала дитину як рідну, а співзвучність прізвищ полегшила їй підробку необхідних документів. Найбільше жінка остерігалася зради сусідів, тож заборонила своїй підопічній виходити з оселі, а потім зрештою переїхала в інший район міста. Жили вони в постійній напрузі й нестатках. Олімпіада та її син Олександр мусили вимінювати їжу за речі. Оскільки родичів у місті не мали, тож нерідко на час відлучень залишали малу в колеги – Параски Поліванової.

Після вигнання гітлерівців із м. Харків у 1943 р. Олександр пішов на фронт, і його мати залишилася з Надійкою вдвох.

Через рік жінка дізналася, що батько дівчинки Георгій Мороз загинув. Надійка так і залишилася в Олімпіади. Стала школяркою, потім – студенткою, а після здобуття вищої освіти присвятила себе науці. Викладала в університеті, створила власну родину. Коли вони з чоловіком вирішили емігрувати до Німеччини, забрали Олімпіаду із собою. Лише після Олімпіадиної смерті в 1986 р. син Надії дізнався, що це не була його рідна бабуся.

У 2014 р Яд Вашем визнав Олімпіаду Морозову Праведником народів світу.