Мокрі Василь та Олена

Василь та Олена Мокрі проживали в с-щі Нова Ушиця на Хмельниччині. Під час Голокосту вони врятували від смерті єврейську дівчинку.

Для Новоушицького гетто німецькі окупанти відвели місце в районі Базарної площі та вул. Старої Поштової. Туди зігнали євреїв власне із селища, а також із н. п. Заміхів, Слобідка, Щербівці, Браїлівка, Куча та Песець. У серпні 1942 р. в гетто було проведено відбір: усіх, кого гітлерівці вважали вже непридатними до фізичної роботи (діти, знесилені жінки, люди похилого віку), вони відправили на розстріл. На околиці Трихового лісу, що за кілька кілометрів від с-ща Нова Ушиця, було страчено понад 1 тис. євреїв.

Жертвами злочину стали, зокрема, й Броніслава Битинська та її десятирічний син Едуард. Під час етапування до лісу жінка встигла покласти восьмимісячну доньку, загорнуту в ганчір’я, біля входу на цвинтар. Немовля підібрав хтось із місцевих жителів і приніс бездітній подружній парі Мокрих, попередивши, що це єврейська дитина. Василя та Олену знали всі, вони вчителювали в місцевій школі. Але незважаючи на небезпеку, подружжя вирішило заховати дівчинку. Коли з’явилася можливість, Мокрі оформили батьківство. Дівчинку назвали Галиною й виховували як доньку.

Про своє справжнє походження Галина довідалася лише після смерті Василя та Олени. У 2000 р., коли їй було вже 58 років. одна літня єврейка, яка знала цю історію, розповіла жінці обставини її усиновлення, тож урятована почала досліджувати історію своєї родини. Виявилося, що її біологічні батьки Броніслава та Борис Битинські із сином Едиком намагалися евакуюватися на схід. Після невдалої спроби виїхати Бориса як лікаря мобілізували до Червоної армії. З війни він не повернувся. Броніслава була вагітна й народила дівчинку в гетто в січні 1942 р.

Галина Вдовіна (Мокра), почуваючи вдячність до своїх прийомних батьків за врятоване життя, подала свідчення для визнання їхнього подвигу.

У 2012 р. Яд Вашем удостоїв Василя та Олену Мокрих звання Праведника народів світу.